“РОДИННЕ СВЯТО”
РОДИНА… Чи є щось на світі рідніше та дорожче? Весняною порою було проведено родинне свято, яке підготували музичні керівники Вікторія Олександрівна та Наталія Іванівна разом зі своїми вихованцями, педагогами. Саме з родини іде у світ дитина, несе в нього своє серце, наповнене материнською добротою та ніжністю, батьківською силою та мудрістю. Тому одними із перших, до кого звернулися дошкільнята зі словами подяки і побажаннями, були матусі і татусі. Діти присвятили багато теплих слів бабусям і дідусям, бо що то за родина, в якій немає старійшин? Саме бабуся є берегинею роду, невгамовною трудівницею, яка пестить і голубить своїх онучат. А постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини. Тепла атмосфера, яка панувала в актовій залі, перетворила свято на казку, в якій перемагає добро та дружба. Свій рід потрібно пам’ятатиВід діда й баби, мами й тата.Та родовід не тільки треба знати,А цінувати й щиро поважати.
“ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ”
Третя субота квітня – Всеукраїнський День довкілля День Довкілля відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами. День Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті. Головну загрозу довкіллю становить байдужа людина. ЇЇ безкультур’я і безмежна жадібність. В народі кажуть: «Не вчіть дітей жити, вчіться жити…